Вітаміни

Вітаміни є незамінними елементами, необхідними для росту, розвитку й життєдіяльності людини. Більшість вітамінів в організмі не синтезується, джерелом їх звичайно є зовнішнє середовище (харчові продукти рослинного й тваринного походження, мікроорганізми — нормальні мешканці ШКТ). Нестача вітамінів в організмі (вітамінна недостатність) може бути наслідком низького вмісту вітамінів у їжі, порушення їх усмоктування ( при патологічних змінах травного тракту). Підвищена потреба у вітамінах виникає в період інтенсивного зростання, у літньому віці, при вагітності, годівлі грудьми, важкій фізичній праці, при інтенсивних заняттях спортом. У таких випадках необхідно вживати вітамінні препарати — лікарські засоби, діючою речовиною  яких є вітаміни або їх більш активні аналоги (коферменти). Вітамінні препарати отримують із природної сировини або синтетичним шляхом.

Класифікація вітамінів

Вітаміни класифікуються як водорозчинні (легко розчиняються у воді) та жиророзчинні (розчиняються у жирах та засвоюються у кишечнику за допомогою ліпідів). Водорозчинні вітаміни як правило легко виділяються організмом. Кожний вітамін зазвичай бере участь у багатьох реакціях, тому може мати багато функцій.

Назва Вітамери Розчинність
Вітамін A Ретиноїди (ретинол, ретиноїди, каротиноїди) Жиророзчинний
Вітамін B1 Тіамін Водорозчинний
Вітамін B2 Рибофлавін Водорозчинний
Вітамін B3 Ніацин, нікотинова кислота, нікотинамід Водорозчинний
Вітамін B5 Пантотенова кислота Водорозчинний
Вітамін B6 Піридоксин, піридоксаль, піридоксамін Водорозчинний
Вітамін B7 Біотин Водорозчинний
Вітамін B9 Фолієва кислота Водорозчинний
Вітамін B12 Кобаламіни Водорозчинний
Вітамін C Аскорбінова кислота Водорозчинний
Вітамін D Ергокальциферол, колекальциферол (холекальциферол) Жиророзчинний
Вітамін E Токофероли, токотрієноли Жиророзчинний
Вітамін K Нафтохінони Жиророзчинний

Вітамін В1 (тіамін) міститься в дріжджах, зародках і оболонках пшениці, вівса, гречки, а також у хлібі, виготовленому з борошна простого помелу. Добова потреба дорослої людини у вітаміні В1 складає 1,5–2 мг. Препарати групи вітаміну В1 є не тільки специфічними "антигіповітамінозними" засобами. Вони активно впливають на різні функції організму, втручаючись в обмін речовин і в нервово-рефлекторну регуляцію, впливають на проведення нервового збудження в холінергічних синапсах. Активною (коферментною) формою вітаміну В1 є його фосфорильоване похідне — тіаміндифосфат (кокарбоксилаза), який бере участь у реакціях декарбоксилювання в якості простетичної частини декарбоксилаз і деяких інших ферментів, що відіграють важливу роль у вуглеводному й енергетичному обміні, особливо нервової й м'язової тканин. Для медичних цілей застосовують препарати, що містять синтетичний тіамін у вигляді броміду або хлориду, кокарбоксилазу й ін. Крім профілактичної й лікувальної дії при відповідному гіпо- і авітамінозі ("бері-бері"), показаннями до застосування вітаміну В1 є неврити, радикуліт, невралгії, периферичні паралічі. Кокарбоксилаза широко використовується в кардіології. У дерматологічній практиці вітамін В1 призначають при дерматозах неврогенного походження, сверблячці різної этиологии, піодермії, екземі, псоріазі.

Вітамін В12 (ціанокобаламін) тканинами тварин не утворюється. Його синтез у природі здійснюється тільки мікроорганізмами. Потреби людини й тварин у ньому забезпечуються мікрофлорою кишечнику, звідки ціанокобаламін надходить в органи, накопичуючись у найбільших кількостях у нирках, печінці, стінці кишечнику. Біологічно активними (коферментними) формами вітаміну В12 є метил- і 5-дезоксиаденозіл-кобаламін. Основна функція — участь у переносі рухливих метильних груп і водню. Ціанокобаламін володіє багатьма фармакологічними властивостями. Він є чинником росту й стимулятором гемопоезу, впливає на функції печінки й нервової системи, активує процеси згортання крові, обмін вуглеводів і ліпідів, бере участь у синтезі різних амінокислот. Для застосування у якості лікарського засобу вітамін В12 отримують методом мікробіологічного синтезу, а також використовують препарати, одержувані з печінки тварин, органу, здатного його депонувати. Ціанокобаламін є високоефективним засобом, що допомагає при злоякісному недокрів'ї, постгеморагічних (залізодефіцитних), аліментарних і інших видах анемії. Призначають його також при променевій хворобі, захворюваннях печінки (хвороба Боткіна, гепатит, цироз), при деяких захворюваннях нервової системи, інфекціях і ін.

Вітамін В2 (рибофлавін) в організм людини надходить, головним чином, з м'ясними й молочними продуктами. Він широко розповсюджений у рослинному й тваринному світі й міститься в дріжджах, молочній сироватці, яєчному білку, м'ясі, рибі, печінці, гороху, зародках і шкірках зернових культур. Отриманий також синтетично. Добова потреба у вітаміні В2 для дорослої людини складає 1,5–2 мг. Біологічна роль вітаміну В2, як і інших водорозчинних вітамінів, пов'язана з його субстратною участю в утворенні відповідного коферменту. При надходженні в організм рибофлавін взаємодіє з аденозинтрифосфорною кислотою й утворює флавін-мононуклеотид і флавінаденін-динуклеотид. Обидва вони є простетичною частиною ферментних флавінпротеїнів, які беруть участь у перенесенні протонів і регулюванні окисно-відновних процесів. У такий спосіб рибофлавін відіграє важливу роль у вуглеводному, білковому й жировому обміні, у підтримці нормальної зорової функції ока ( входить до складу зорового пурпуру й захищає сітківку від шкідливого впливу ультрафіолетового випромінювання). У лікувальних цілях вітамін В2 застосовують при гіпо- і арибофлавінозі, кон'юнктивіті, кератиті, виразці рогівки, катаракті, при довго не заживаючих ранах і виразках, загальних порушеннях харчування, променевій хворобі, астенії, порушеннях функції кишечнику, хворобі Боткіна й інших захворюваннях.

Активність вітаміну В6 мають похідні піридину: піридоксин, піридоксаль, піридоксамін, що відрізняються один від одного замісниками в положенні 4 (відповідно метоксил, форміл, метиламін). Вітамін В6 міститься в рослинах і органах тварин, особливо в неочищених зернах злакових культур, в овочах, м'ясі, рибі, молоці, печінці тріски й великої рогатої худоби, яєчному жовтку, дріжджах. Добова потреба дорослої людини в ньому становить 2 мг і задовольняється частково продуктами харчування, частково синтезом мікрофлори кишечнику. Піридоксин (піридоксаль, піридоксамін), надходячи в організм, фосфорилюється, перетворюється в піридоксаль− 5-фосфат і в цій формі каталізує декарбоксилювання та переамінування амінокислот. Він необхідний для нормального функціонування центральної й периферичної нервової системи. Застосовують вітамін В6 при В6-гіповітамінозі, токсикозах вагітних, анеміях, лейкопеніях різної етіології, захворюваннях нервової системи (паркінсонізм, радикуліти, неврити, невралгії), ряді захворювань шкіри ті ін.

Фолієва кислота (Вітамін B9) входить у групу вітамінів В. Вона міститься у свіжих овочах (бобах, шпинаті, томатах і ін.), а також у печінці й нирках тварин. В організмі людини, крім того, утворюється мікрофлорою кишечнику. Для медичних цілей (у т.ч. при інтоксикації, викликаної протипухлинними препаратами) використовують синтетичну фолієву кислоту. Сама фолієва кислота неактивна. В організмі вона відновлюється до тетрагідрофолієвої, що є коферментом багатьох метаболічних процесів. У першу чергу вона каталізує перенесення одновуглецевих фрагментів у синтезі пуринів і піримідинів, а значить необхідна для утворення РНК і ДНК. Її дефіцит порушує мітотичний розподіл клітин, їх дозрівання й функціонування. Недостатність фолієвої кислоти (і вітаміну В12) призводить до розвитку мегалобластичної анемії. Її препарати призначають при макроцитарній і перніціозній (разом з вітаміном В12) анеміях.

Аскорбінова кислота (вітамін C) міститься в значних кількостях у плодах шипшини, капусті, лимонах, апельсинах, хріні, ягодах, хвої й ін. Невелика її кількість міститься в печінці, мозку, м'язах тварин. Для медичних цілей вітамін C отримують синтетичним шляхом. У звичайних умовах добова потреба дорослої людини в аскорбіновій кислоті становить 70–100 мг, основні її ефекти обумовлені участю в регуляції окисно-відновних процесів, оскільки аскорбінова кислота легко переходить у дегідроаскорбінову й назад, віддаючи або приймаючи два протони (окислюючи або відновлюючи відповідні субстрати). Вітамін C активує діяльність залоз внутрішньої секреції, регулює всі види обміну, згортання крові, регенерацію тканин, утворення стероїдних гормонів, синтез колагену, проникність капілярів і ін. Аскорбінова кислота, виявляючи стимулюючий вплив на організм у цілому, підвищує його адаптаційні можливості, резистентність до інфекцій. Вітамін C додають до деяких протизапальних і інших готових лікарських форм.

Група жиророзчинних вітамінів поєднує вітамін A, вітамін D, вітамін E та вітамін K.

Біологічна роль жиророзчинних вітамінів у значній мірі обумовлена їхньою участю в забезпеченні нормального функціонального стану клітинних, цитоплазматичних мембран.

Вітамін А та його синтетичні аналоги й гомологи відносять до ретиноїдів — похідних ретиноєвої кислоти. Біологічно активними формами вітаміну А є ретинол, ретиналь і сама ретиноєва кислота. Вітамін А (ретинол) міститься в продуктах тваринного походження — риб'ячому жирі, вершковому маслі, яєчному жовтку, печінці деяких риб (тріска, морський окунь і ін.) і морських тварин (кит, морж, тюлень). У рослинних харчових продуктах ретинол не зустрічається. Однак багато хто з них (морква, шпинат, салат, петрушка, зелена цибуля, щавель, червоний перець, чорна смородина, чорниця, аґрус, персики, абрикоси й ін.) містять каротин, що є провітаміном А, з якого в організмі утворюється ретинол. Вітамін А регулює процеси зроговіння, утворення і виділення сала в шкірі (секрет сальних залоз), необхідний для нормального росту волосся, підтримки імунітету, бере участь у протипухлинному захисті організму. Ретиналь забезпечує процеси світла та кольору, ретинол і ретиноєва кислота беруть участь у синтезі вітамін А-залежних глікопротеїнів. У медичній практиці застосовують препарати, що містять вітамін А, природного походження (наприклад, Риб'ячий жир) і синтетичні (Ретинолу ацетат і Ретинолу пальмітат). Препарати вітаміну А призначають у профілактичних і лікувальних дозах. Профілактичну дозу встановлюють виходячи з добової потреби організму людини: для дорослих — 1 мг, для вагітних, що й годують жінок — 1,2–1,4 мг, для дітей залежно від віку — від 0,4 до 1 мг, лікувальні — за показниками. Основними показаннями є гіпо- та авітаміноз А, деякі захворювання очей, захворювання й ураження шкіри (обмороження, опіки, рани й ін.). Застосовують їх також у комплексній терапії рахіту, гіпотрофії, гострих респіраторних захворювань, для профілактики утворення конкрементів у ШКТ і сечовивідних шляхах і ін.

Вітаміном D у цей час називають два жиророзчинні, близьких по хімічній будові й дії речовини — ергокальциферол (вітамін D2) і колекальциферол (вітамін D3). Основною властивістю цих сполук є здатність попереджати й лікувати рахіт, у зв'язку із чим їх іноді називають антирахітичними вітамінами. Вітамін D2 у невеликій кількості міститься в харчових продуктах: яєчному жовтку, вершковому маслі, молоці, ікрі, рослинах. Вітамін D3 утворюється в шкірі людини під впливом сонячних променів. Провітаміном колекальциферолу є 7-дегідрохолестерол. По біологічній активності вітамін D2 та вітамін D3 практично не різняться, оскільки в організмі обидва, ймовірно, перетворюються в кальцитріол — активний метаболіт вітаміну D. Доведена наявність у тканинах специфічних рецепторів, лігандом для яких є кальцитріол.

Основною властивістю вітаміну D є його участь у метаболізмі кальцію. Він сприяє всмоктуванню кальцію в травному тракті, активує його відкладення в кістках і перешкоджає резорбції з кісткової тканини. У цей час вітамін D розглядають не тільки як вітамін, але і як гормон, що регулює разом з гормоном паращитовидної залози концентрацію іонів кальцію в плазмі крові. Вітамін D регулює також вміст фосфору в організмі. Застосовують вітамін D для профілактики й лікування рахіту й захворювань кісток, викликаних порушеннями обміну кальцію (остеомаляція й деякі форми остеопорозу).

Під назвою Вітамін Е відомий ряд сполук (токоферолів), близьких по хімічній природі й біологічній дії. Найбільш активним з них є D-альфа-токоферол. Токофероли містяться в зелених частинах рослин, особливо в молодих паростках злаків, багаті токоферолами рослинні олії (соняшникова, бавовняна, кукурудзяна, арахісова, соєва, обліпихова). Деяка кількість їх міститься також у м'ясі, жирі, яйцях, молоці. Вітамін Е є ендогенним антиокислювальним фактором (антиоксидантом), що гальмує перекисне окислення ліпідів клітинних мембран. Бере участь у біосинтезі гему й білків, проліферації клітин, у тканинному диханні й інших найважливіших процесах клітинного метаболізму. Синтетичний препарат вітаміну Е (токоферолу ацетат), поряд з іншими антиоксидантами використовують у комплексній терапії серцево-судинних захворювань, очних хвороб і ін. Широке застосування знайшов токоферолу ацетат у геріатричній практиці. Вітамін Е призначають при м'язових дистрофіях, дерматоміозитах, аміотрофічному бічному склерозі, порушеннях менструального циклу, загрозі переривання вагітності й ін.

У ряді випадків вітаміни взаємно підсилюють фізіологічні ефекти, пов’язані з ними; так, зниження під впливом вітаміну Р проникності судин посилюється аскорбіновою кислотою, взаємно посилюється стимуляція кровотворення ціанокобаламіном і фолієвою кислотою.

У деяких випадках при комбінованому застосуванні зменшується токсичність вітамінів, наприклад, вітамін D краще переноситься на фоні вітаміну A. Разом з тим вітаміни можуть проявляти й антагоністичні властивості: нікотинова кислота гальмує ліпотропну дію холіну. Активно беручи участь у різних біохімічних процесах, вітаміни при їхній комбінації виявляють більш сильну й різнобічну біологічну дію. Випускається велика кількість вітчизняних і закордонних комбінованих вітамінних препаратів у різних лікарських формах: таблетки, шипучі таблетки, драже, капсули, сиропи. Багато з них – багатокомпонентні - містять великий набір не тільки вітамінів, але й різноманітних макро- і мікроелементів (мідь, залізо, цинк, кобальт, марганець, молібден, селенів, хром і ін.).

Назва Гіповітаміноз та авітаміноз Передозування
Вітамін A Гіповітаміноз A та авітаміноз A Передозування вітаміну A (ретинолу та бета-каротину) та гіпервітаміноз A
Вітамін B1 Вітамін B1. Гіповітаміноз та авітаміноз Вітамін B1. Передозування
Вітамін B2 Вітамін B2. Гіповітаміноз та авітаміноз Вітамін B2. Передозування
Вітамін B3 Вітамін B3. Гіповітаміноз та авітаміноз Вітамін B3. Передозування
Вітамін B5 Вітамін B5. Гіповітаміноз та авітаміноз Вітамін B5. Передозування
Вітамін B6 Вітамін B6. Гіповітаміноз та авітаміноз Вітамін B6. Передозування
Вітамін B7 Вітамін B7. Гіповітаміноз та авітаміноз Вітамін B7. Передозування
Вітамін B9 Вітамін B9. Гіповітаміноз та авітаміноз Вітамін B9. Передозування
Вітамін B12 Вітамін B12. Гіповітаміноз та авітаміноз Вітамін B12. Передозування
Вітамін C Гіповітаміноз C та авітаміноз C Передозування вітаміну C (аскорбінової кислоти)
Вітамін D Гіповітаміноз D та авітаміноз D Передозування вітаміну D та гіпервітаміноз D
Вітамін E Гіповітаміноз E та авітаміноз E Передозування вітаміну E та гіпервітаміноз E
Вітамін K Гіповітаміноз K та авітаміноз K Передозування вітаміну K та гіпервітаміноз K
Придбати домен Безкоштовні програми Менеджер паролів Українські народні пісні Українські народні казки Надія Красоткіна
сценарії свят, виховні бесіди, вірші, пісні, казки, оповідання